Київська обсерваторія при університеті ім. Т. Шевченка

Київська обсерваторія — одна з найстаріших у всій Україні. Тут можна не тільки спостерігати за зоряним небом, адже в музеї обсерваторії зібрана ціла колекція старовинних приладів з унікальною історією.

Заснована вона в 1845 р. Спостереження і дослідження ведуться до цього дня. Вже при відкритті в обсерваторії були в наявності переносний телескоп, рефрактор-астрограф і кілька меридіанних кіл, що дозволило вести дослідницьку роботу у всеозброєнні. Одне з перших пам’ятних досягнень — обчислення Київського меридіана. З тих пір співробітники обсерваторії постійно стежать за віддаленими від нас небесними тілами. Між іншим, тут були виявлені кілька комет і більше 600 нових карликових галактик. В обсерваторії ведуться роботи по вивченню Сонця, відслідковуються сонячні активні освіти, досліджується виникнення сонячного вітру. На території обсерваторії в різній віддаленості один від одного розташовуються 4 купола: 3 діючих і один, судячи з усього, занедбаний стоїть на відшибі.

Її відкрили при університеті Св. Володимира, сьогодні відомого як університет імені Тараса Шевченка. Місце для будівництва вибирали дуже ретельно — потрібно було піднесення, захищене від міського пилу і штучного світла. Сьогодні це місце називають Олеговою горою, адже знайдені під час будівництва останки такого собі пана за однією з версій належать славному київському князю.
Проектом обсерваторії займався досить відомий в той час Вікентій Беретті. У 1845 році обсерваторія була нарешті побудована, а навколо неї були висаджені дерева, мета яких — боротися за «чистоту» спостережень обсерваторії.

Служба точного часу — один з проектів в історії обсерваторії, який мав успіх. Раз в тиждень сюди приходили всі, хто хотів звірити свій годинник з астрономічними. На жаль, такий самобутній спосіб настройки київських годин змінився більш технологічним. Вже після Першої Світової війни обсерваторія використала радіоприймач і довіряла всі годинники службам точного часу.

Більшість приладів для обсерваторії замовляли з Європи. Сьогодні ці прилади — гордість експозиції. Деякі з них все ще можуть працювати, незважаючи на більш ніж поважний вік. Один з таких довгожителів тут — меридиального коло, привезений в 1873 році. Цей прилад модернізували кілька разів і використовували в роботі обсерваторії аж до 1996 року.
Сьогодні київська обсерваторія — місце, просочене духом минулого. Тут читають лекції для тих, хто хоче більше дізнатися про зоряні простори і проводять нічні екскурсії. Якщо ви коли-небудь мріяли про те, щоб поглянути на Місяць, Марс, розгадати загадку мерехтіння зірок — вам варто відвідати затишний притулок звіздарів в Києві.

Київська обсерваторія при університеті ім. Т. Шевченка