Микола Леонтович – українець, який подарував світові «маленьке музичне диво»

13 грудня минуло 140 років від дня народження українського композитора Миколи Леонтовича – автора знаменитого на увесь світ «Щедрика» («Carol of the Bells»). Цю пісню називають «маленьким музичним дивом» і вона є чи не найпопулярнішою різдвяною мелодією на планеті.

ТОП-ФАКТІВ ПРО УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА, ПІСНЮ ЯКОГО СПІВАЄ ВЕСЬ СВІТ

Микола Леонтович з’явився на світ у селі Монастирок, що на Вінниччині. Батько хлопця був сільським священником, але володів багатьма інструментами і навчив сина грати на віолончелі, скрипці, гітарі, цитрі та балалайці. Мати композитора Марія Йосипівна була людиною «унікальної духовної та фізичної краси», гарно співала, навчила сина народних пісень. Хлопчик не лише співав, а й диригував своєрідним хором, що складався з брата та сестер.

Батьки хотіли, аби Микола був священником. Після закінчення Шаргородської бурси він навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Але Миколу все одно тягнуло до музики, він займався самоосвітою. З 1898 року, після закінчення семінарії, він працював вчителем сільської школи в Чукові, де організовував хор, оркестр, залучив туди учнів. На власні кошти купив для нього інструменти. При місячній зарплаті 27 крб, за кожен інструмент віддавав по 25-40 крб. Саме тоді Леонтович склав свою «Першу збірку пісень з Поділля» та працював над «Другою збіркою пісень з Поділля».

Кілька років Леонтович був викладачем співів на Донеччині та Поділлі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Це привернуло увагу поліції, через що Леонтович був змушений переїхати.

Значну частину свого життя (Леонтович прожив усього 43 роки), композитор поклав на роботу над «Щедриком». Перша авторська редакція з’явилася 1901 року, остання – 1919. Вперше «Щедрик» виконав хор Київського університету у 1916 році, а у 1921 його почули у США – твір виконали у Карнегі Холі в Нью-Йорку. Всесвітньо відома «колядка дзвонів» з’явилася у 1936 році. Тоді американець українського походження Петро Вільховський створив англійську версію слів. З тих пір під назвою «Carol of the Bells» українського «Щедрика» знає увесь світ. Почути легендарну пісню можна і у сучасних фільмах, зокрема «Сам удома», «Гаррі Поттер», «Міцний горішок» та інших. «Щедрик» став невід’ємним атрибутом різдвяних свят.

Протягом 1919-1920 років Микола Леонтович працював над підручником з нотної грамоти для школи. Але жоден екземпляр не дійшов до нашого часу.

Побувавши на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень. Опублікував він понад 200 таких творів, як “Щедрик”, “Льодолом”, “Дударик”

Мати композитора Марія Йосипівна була людиною “рідкої духовної та фізичної краси”, гарно співала, а батько Дмитро Феофанович добре грав на цитрі, балалайці, гітарі, скрипці. Інші члени сім’ї Леонтовичів теж були тісно пов’язані з музикою. Від них юний композитор і перейняв любов до музики.https://www.youtube.com/watch?v=mX6YlnV3vkc

Леонтович викладав у тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Тут він береться за написання хорової опери “На русалчин Великдень”, проте він прагнув удосконалити текст лібрето, який написала його вихованка Надія Танашевич. Взимку 1921 року, взявши із собою старшу дочку Галинку, їде до лібретистки, що проживала зі своїми батьками у селі Стражгороді поблизу містечка Гайсина. Жінка Клавдія дуже ревнувала Леонтовича до Надії.

Одного разу, учениця композитора Надія Танашевич вхопила його за руку – поворожити. Глянувши на долоню, дівчина сказала: “Це лінія життя, — прошепотіла вона, — але чому вона така коротка?”. Композитор намагався відповісти на це жартами, ще не знаючи на скільки мала рацію Надія.

Видатного українського композитора вбили 23 січня 1921 року, коли він приїхав гостювати до батька. Багато років цю інформацію приховували, але зараз відомо, що вбивцею Леонтовича був чекіст Афанасій Грищенко, який напросився в хату переночувати. Вранці він пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора, оприлюднили лише у 1990-х роках.

На дев’ятий день пам’яті Миколи Леонтовича друзі започаткували комітет Леонтовича, що через рік став Товариством. Вже 1977 року Київським театром опери та балету було поставлено оперу Миколи Леонтовича за казкою Бориса Грінченка. Її дописав і відредагував Мирослав Скорик, назвавши твір “Русалчині луки”. А ще через 20 років було відкрито музей Леонтовича.

Микола Леонтович – українець, який подарував світові «маленьке музичне диво»