Найцікавіші факти про Карпати 


Найбільш високогірний населений пункт — село Випчина Чернівецької області, розташований на висоті 1100 м над рівнем моря.

Найбільш високогірне місто — Рахів. Середня його висота становить 820 м над рівнем моря. Цьому місту належить ще один рекорд — найбільший перепад висоти між вулицями — 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

«Найглибша лікарня» — в селі Солотвин Закарпатської області, де понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. У 1968 р курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут була відкрита алергологічна лікарня на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 градусів) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см кубічний), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у самій стерильною операційній.

Першою геологічною картою в Україні була геологічна карта Карпат, складена С. Сташицем в 1809 р.

Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпат — місцезнаходження викопної фауни в селищі Старуня (Івано-Франківської обл.), Який став відомий на весь світ. У 1907 р тут випадково знайшли останки тварин кінця льодовикового періоду. У потоку Лукавець Великий в озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше — волохатий носоріг, гігантський олень, різні копалини птахів і земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23 255 ± 775 років.

Найбільш високогірна конструкція була встановлена в 1996 році на г. Говерла, на якій розміщено державні символи — жовто-синій прапор і тризуб.

Найвисокогірніше споруда — на вершині гори Піп Іван. Тут знаходиться кам’яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Під час Другої світової війни цей будинок, відомий як «Білий слон», занепав інуждается у відновленні.

Найбільш високогірний готель — готель «Беркут», розташований на Яблуницькому перевалі на висоті 931 м над рівнем моря і побудований в 1968 р.

Найдовший тунель — залізничний тунель Бескид на відрізку Скотарське, довжиною 1747 м, споруджений в 1887 р.

Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда — біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніго-лавинную станцію. Побудований в 1899 р.

Найбільш високогірний санаторій — в смт. Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850 м над рівнем моря.

Найбільший кам’яний залізничний міст знаходиться в смт Ворохта, збудований в 1895 р При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один з найбільших кам’яних мостів у світі.

Найбільш високогірна спортивна споруда — неподалік с. Ясіня, де на висоті 1450 м знаходиться спортивно-тренувальна база Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої — достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р лижна підготовка продовжувалася рекордний термін — до 15 липня.

Найбільш високогірний вокзал — станція «Бескид», що збудована на висоті 790 м над р.м.

Найбільший духовий музичний інструмент — трембіта, яка становить собою конічну дерев’яну трубу без бокових отворів, сягає 4 м в довжині. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти — до 2,5 октав, чутність звуку — понад 10 км.

Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м над рівнем моря у вигляді плоскої вершини гори Паляниця.

Найбільш високогірне озеро — Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, довжиною 134 і завширшки 44 м, площа — 4000 м2, максимальна глибина — 2,8 м.

Найбільше гірське озеро — Синевир в Межигірському р-ні Закарпатської області (басейн Тереблі). Площа 7 га, глибина — до 24 м. Сильний землетрус, або, можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над рівнем моря.

Найбільш вітряне місце в Карпатах — полонина Пожижевська. Вітер зі швидкістю понад 15 м / с (54 км / год) дує тут в середньому 120 разів щорічно. Полонина Пожижевська є також і самим вологим місцем Украіни — 1593 мм рт. ст. річних опадів.

Найбільш сніжний населений пункт — с. Руска Мокра на Закарпатті — стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфічним розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.

Село Старуня займає почесне місце найбільш сейсмоактивної місцевості. Висока сейсмочутливість проявляється в появі тріщин, провалів, рості порогів й невеликих водопадів,, активній динаміці газовиділення, а також у нерівномірному піднесенні — близько 1 м за сім років. Чудо-Старуня, що поруч з селом, реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. Км в Румунії, Італії, Німеччини, Іраку, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний «барометр» — унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозування землетрусів.

Селятин на Буковині — саме грозове місце України. 45 днів у році — грозові. Великий Березний — 43, Рахів — 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. У 1948 р вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 годин.

Найдавніше дерево в карпатських лісах — ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. В Україні відомо два дикорослих види ялин — звичайна та гірська.

Найцікавіші факти про Карпати