Народ скаже — як зав’яже: українські народні прислів’я, приказки

Не роби з писка халяву.

Умій сказати, умій і змовчати.

Давши слово — держись, не давши — кріпись.

Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

Рана загоїться, зле слово — ніколи.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Гостре словечко коле сердечко.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Вода все сполоще, а злого слова — ні.

Вола в’яжуть мотуззям, а людину словом.

Слово старше, ніж гроші.

Добре слово варт завдатку.

Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

Не роби з писка халяву.

Більше діла — менше слів.

І від солодких слів буває гірко.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Слово до слова — зложиться мова.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.

Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

На чужий роток не накинеш платок.

Хто мовчить, той двох навчить.

Довгим язиком тільки полумиски лизать.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Дурний язик голові не приятель.

Народ скаже — як зав’яже: українські народні прислів’я, приказки