П’ять історій українського успіху

Дерев’яні механічні пазли Ugears

Компанія Ugears вперше заявила про себе у 2015 році в ролі стартапу. Її дітище – дерев’яні конструктори з фанери, які можуть рухатися за допомогою шестерень, шарнірів, редукторів і навіть механічних моторчиків. Лазерне різьблення створює витончені мереживні елементи іграшок, які стануть не тільки інструментом для розвитку мислення дитини, але і прикрасою для будинку.

Перші великі постачання експорту Ugears змогла зробити після участі в Kickstartere: це не тільки допомогло зібрати потрібну суму грошей на виробництво 3-D пазлів, але і стало хорошою рекламною кампанією. Так з маленького стартапу Ugears виросла в підприємство майже на 200 робочих місць.

“Наприкінці 2015 року у нас був перший пробний експорт до Польщі та Китаю. Зараз на експорт йде 92-93% всієї виробленої продукції в 42 країни, це приблизно 860 тисяч пакувань. Але ми прагнемо до ще більших обсягах продажів. Якщо подивитися на структуру світової торгівлі, частка українських товарів у світі становить близько 0,2%. Ідеально було б, якби саме таку кількість нашої продукції постачалося б на внутрішній ринок, а все інше йшло на експорт. Але Україна мало експортує товарів з високою доданою вартістю, це факт. Коли ми перший раз відправляли свій товар на термінал митниці, її співробітники прийшли подивитися, що ж таке експорт. Для них це наче було дивиною”, – згадує директор компанії Ugears Геннадій Шестак.

Річний оборот, за словами співзасновника компанії, становить 7 млн ​​євро, а рентабельність бізнесу – 30%. А нещодавно на компанію звернув увагу всесвітньо відомий Disney, замовивши для своїх фірмових магазинів розробку п’яти моделей дерев’яних конструкторів. При цьому Ugears навіть пожертвувала частиною прибутку, щоб на пакуванні залишився фірмовий логотип українського бренду. “Для впізнаваності нашої продукції й країни це дуже важливо”, – підкреслив Геннадій Шестак.

Холодильне обладнання “Айсберг”

“Холодильне обладнання – це вже сімейний бізнес, династія. Мій батько свого часу був директором великого машинобудівного заводу холодильного обладнання, а зараз мені допомагає дочка”, – розповідає генеральний директор компанії Олег Антоненко.

Одеське підприємство “Айсберг” виробляє холодильне обладнання вже майже 30 років. Спершу компанія займалася дистрибуцією і складанням з імпортних компонентів холодильних установок для охолодження води й технічних лазерів, а також складанням холодильних вітрин. Але 18 років тому “Айсберг” став виробляти товари на експорт сам, повернувшись до виробництва повного циклу і при цьому продовжуючи закуповувати сировину у закордонних партнерів.

“Наш метал ні на що не придатний, у нього погана якість, і нам доводиться робити повернення. На заводі ми проектуємо майбутні моделі холодильних вітрин, займаємося конструкцією, розкроєм металевого листа, його вигинанням і фарбуванням, установкою холодильного обладнання. Щоб конкурувати у своєму сегменті, ми виробляємо максимально кастомізовані холодильні вітрини, тобто розробляємо авторські дизайнерські проекти під кожне замовлення індивідуально”, – розповідає Антоненко.

Зараз на виробництві працюють 139 співробітників. Компанія продає свої вітрини у 20 країн світу, 10 з яких – країни Євросоюзу. Є також країни Перської затоки, Австралія й Ісландія.

“На експорт йде 74,5% вироблених у нас вітрин. До речі, географія експорту дуже змінилася після 2014 року. На зорі нашої діяльності ми співпрацювали в основному з країнами СНД, через те, що там були низька конкуренція і відсутність мит. Але після того, як Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі, а Росія перекрила транзитні шляхи в Середню Азію і ввела мита, нам довелося переорієнтуватися на західні ринки. Але оскільки в Європі тепер для України діють нульові або знижені мита (як на імпорт, так і на експорт), це не проблема. Більш того, ми зараз працюємо над розширенням нашого виробництва і ведемо переговори з ЄБРР щодо будівництва нового заводу”, – ділиться планами гендиректор одеського підприємства.

За словами керівництва, найбільша проблема для експорту – це все ті ж процентні ставки по кредитах.

“24% в гривні й 10-11% у валюті. Коли ви працюєте на експорт, доводиться кредитувати своїх клієнтів, поповнювати рахунок оборотних коштів. Високі процентні ставки гальмують модернізацію і розширення виробництва”, – додає Олег Антоненко.

Керамічні опалювальні панелі Hybrid

У 2010 році винахідник Ілля Лапшев з Луганська запатентував першу у світі технологію обігріву приміщення керамічними плитами, яка об’єднала конвекційний і інфрачервоний способи опалення. Побутова новинка дозволяє заощадити до 30% і є найбезпечнішою серед усіх електроопалювальних приладів. З того часу починається діяльність компанії HYBRO Technologies, чий нинішній річний обіг коштів перевищує 7 млн ​​грн.

“На експорт ми вийшли у 2012 році, коли отримали перше замовлення з Латвії. Ми отримали заявку і прийняли рішення пройти всю процедуру: замитнення, відкриття валютних рахунків, проходження сертифікації. У 2015 році ми почали експорт системи в 14 країн Європейського Союзу, включаючи Великобританію. Основні замовники нашої компанії – це будівельні компанії. Їм вигідно закуповувати систему опалення у нас і відразу її монтувати. Вартість системи опалення в розрахунку на площу 100 квадратних метрів і напівутепленими стінами становить 3150 євро. Таким чином, зараз нашими керамічними панелями опалюється в сумі 500 000 м² по всьому світу, а площа найбільшого об’єкта, який був нами реалізований, – 7200 м² “, – ділиться успіхами директор компанії HYBRO Technologies Владислав Сушко.

За його словами, через складність оподаткування в Україні компанії довелося відкривати ще один офіс в Польщі. Але вся продукція виходить під українським брендом і зі значком “Made in Ukraine”.

Спортивні гелікоптери “Скаут”

Науково-технічний комплекс “Горизонт” в Київській області займається проектуванням “крилатих спортивних машин” вже 11 років. Але до створення свого знаменитого “Скаута”, який зараз продається по всьому світу, компанія приступила у 2015 році. Рентабельність підприємства становить, за словами керівництва, 30%. На самому виробництві працюють понад 30 осіб, а дизайном гелікоптера займалася епатажна “Студія Артемія Лебедєва”.

“Наші гелікоптери в основному купують для особистого користування, just for fun. Ми орієнтовані на ринок США, оскільки там авіаційний транспорт – один з найбільш розвинених у світі. Вертольоти продаємо як в зібраному вигляді, так і в так званих кіт-наборах, коли покупець сам збирає вертоліт з деталей, як меблі з “Ікеа”. Ціна від цього коливається від 165 тис. до 195 тис. доларів. Цього року ми продали всього 4 машини, а на наступний рік за заявками у нас заплановано продаж 12 одиниць. На підприємстві налагоджено виробництво повного циклу, тому створення гелікоптера – дуже довгий процес. Спочатку він народжується на кресленнях, потім створюється дослідний зразок, який проходить технічні випробування, а потім стартує рекламна кампанія. На виробництво одного вертольота вже за готовими кресленнями йде від 3 до 4 місяців “, – розповідає директор НТК “Горизонт” Павло Тисленко.

За його словами, найнеприємніша процедура в українському експорті – це конвертація 50% від валютного виторгу в гривню. “Звичайно, частину грошей все одно довелося б переводити в гривню для того, щоб оплатити зарплату співробітникам. Але в нашому випадку це досить велика сума, яка через різницю в курсі валют частково втрачається. Якби всі 100% залишалися у валюті, закуповувати імпортні деталі було б вигідніше. Крім того, не потрібно забувати, що діє ще 18-відсотковий податок на дохід “, – пояснює Павло Тисленко.

Розумний будинок від LINK LINE

“LINK LINE – це розумні пристрої, додаток і хмарний сервіс”, – говорить рекламний гасло дніпропетровської компанії, заснованої у 2017 році.

Вона виробляє розетки, лампи, обігрівачі, вентиляцію і всілякі датчики, якими можна керувати віддалено зі смартфону і контролювати життя свого будинку дистанційно. За словами менеджерів компанії, LINK LINE не здійснив поки жодного постачання за кордон, але іноземні партнери залишили заявки майже на всі категорії товарів, і перший експорт очікують вже в наступному році.

“Поки наша компанія налічує менше ніж 50 осіб, ми активно зайняті розробкою своїх перших продуктів. Йдеться про збірку компонентів і програмне забезпечення створених девайсів. В цілому наша компанія орієнтована більше на західний, ніж на вітчизняний ринок: в українців не той менталітет, щоб займатися облаштуванням розумного будинку. Проте ми поки що перебуваємо на стадії пошуку торгових партнерів і запуску підприємства”, – пояснюють менеджери LINK LINE.

Вартість товарів з усього асортименту компанії – від 30 до 360 дол. Найдорожчий – розумний обігрівач – має вбудований навчається термостат з датчиками температури і вологості та може управлятися голосом, а також через Wi-Fi або Bluetooth.

П’ять історій українського успіху