Ремесло: історії про українських майстрів

«Ремесло» — серія коротких відеоісторій Громадського про українських майстрів та майстринь, які живуть своєю справою і роблять це професійно та естетично.

Кримськотатарський кераміст

Рустем Скибін — видатний кримськотатарський кераміст. Він зберігає та відтворює традиційні технології побутової гончарної кераміки та створив свій власний стиль розпису керамічних виробів кольоровою емаллю. У Сімферополі Рустем заснував ремісничий центр і школу «Країна майстрів». Та після окупації і анексії був змушений тимчасово покинути рідний Крим та переїхати до Києва, і працювати тут.

«Я дуже люблю орнаментику, усе що пов’язане із зображенням на кераміці. Ці зображення я використовую, як семантику, мову та передаю думки. Це мистецтво походить із древніх культур Криму. Це наративні джерела, які збереглися у пам’яті наших бабусь та дідусів: фольклор, пісні, сказки, поезія. Кілька майстрів традиційного ремесла, на щастя, зберегли знання та передали нам, сучасним художникам. І ми вже використовуємо сьогоднішні тенденції та створюємо свої композиції на основі традиційних. Це спадщина, яка має значення для всього людства», — розповідає про справу свого життя кераміст.

Художниця-граверка по каменю

Головні вироби Марії Меркулової — надмогильні плити, які у неї замовляють з різних сіл та містечок.

Дівчина навчался гравюрі у місцевого майстра, адже в Україні немає жодного навчального закладу, який надавав би таку освіту. Починаючи з вирізблення літер та квітів, майстриня опанувала ремісницьку професію і сьогодні виготовляє гранітні портрети та малюнки самостійно.

У своїй роботі використовує станок, що ніби принтер наносить певне зображення на камінь. Воно виходить ескізним, тому Марія допрацьовує вручну.

Дівчина планує стати графічним дизайнером. Попри це, вона не бажає полишати свою професію і сподівається отримувати замовлення.

«Найважче робити відтінки та переходи. Якщо відтінків сірого існує більше ста, то на камені навіть дуже хороший майстер в ліпшому випадку зможе передати трохи більше 20», — розповідає про тонкощі свого ремесла Марія.

Майстер предметного дизайну

Вироби скульптора та дизайнера Вахана Авакяна — це унікальні форми, яких майстер досяг шляхом помилок та експериментів із матеріалами. Це складні багатокутні вази, світильники, барвисті горщики для квітів. У своїй майстерні у Києві Вахан працює з бетоном, але частіше — з полімером та гіпсом. Він експериментує не тільки із матеріалами, формами, а ще й з кольорами — яскраві матові, глянцеві чорні, червоні, будь-які. Майстер каже, що якщо правильно розпоряджатися своїми талантами та ідеями, то на справі життя, до того ж, можна гарно заробляти.

«Ручна праця — це ритуал. Я люблю ці фігури. На них можна дивитися нескінченно. Вони грають від заломлення світла, постійно змінюються. До того ж, вони всі різні. Ми не робимо однакових, штампованих предметів. Щоразу відкриваєш форму і думаєш: якою ж вона вийде зараз?», — розповідає Громадському Вахан Авакян.

Столичний перукар

Павло Сергєєв разом із колегами відкрили у Києві свою перукарню. Це місце приваблює дуже різних клієнтів, які приходять не тільки зробити нову зачіску, а й поспілкуватися. Павло каже, що перукарство — це одне з найстаріших ремесел у світі. Та щоб його опанувати, недостатньо просто гарно стригти, треба бути психологом та вчитися не розповідати чужих секретів.

«Історія перукарської справи дуже давня. А от одна з перших перукарських академій — Vidal sassoon у Лондоні, заснована на початку минулого століття. Рівень твоєї майстерності як перукаря та любов до людей завжди ходять поруч», — каже Павло.

Ремесло: історії про українських майстрів