Стара соляна шахта: історії підземелля

“Цю процедуру ми зазвичай називаємо інсталом. Тихо, непомітно для чужого ока потрапити туди, звідки відкриється нам шлях під землю. Пройшовши довгим тунелем, ми попали до місця спуску”, — так розпочинається історія учасників львівської спільноти “Explorer”.

Перед нами різко пішов вниз вертикальний ствол, обкладений залізними тюбінгами, добряче роз’їдженими соленим повітрям. Всередині ствола, пролягає донизу деревяна збійка з дошок, з драбинами і чотириметровими прольотами між ними. Хм…, подумав я, виглядає не надто надійно, беручи до уваги стан дошок і те, що ліхтарик до дна так і не досвітив. Авантюра ще та!

Ствол цей вентиляційний, а також розрахований на аварійний вихід. Стан дошок, особливо на верхніх рівнях м’яко кажучи задовільний. Середина відрізнялась сухістю та міцністю дерев’яної конструкції а вже внизу, на дереві були соляні утворення та сталактити.

Стара соляна шахта: історії підземелля