Українські прислів’я та приказки про сім’ю та родинне життя

Про родину

Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.
Василь бабі сестра у перших.
Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
До свого роду — хоч через воду.
Його мати моїй матері двоюрідна Параска.
Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
Обідала не обідала, аби рід одвідала.
По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
Поки баби, поти й ради.
Поки діда, поти й хліба.
При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — нема й родини.
Рід великий, а пообідать ніде.
Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє.
Свій як не заплаче, то скривиться, а чужий і не подивиться.
Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться.
Такий родич, як чорт козі дядько.
У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.
Хату руки держать.
Як до такого роду, то краще з моста в воду.

Про чоловіка та дружину

Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
Бачать очі ревниві дальше, як орлині.
Без хазяїна двір, а без хазяйки хата, плаче.
Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову.
Бритви й жінки не позичай нікому.
В приймах приймаки і на віник кажуть «ви», а на козу — «дядина».
В сім’ї не без виродка.
Гроші, молода жінка і бистрі коні — то смерть.
Дім держиться не на землі, а на жінці.
Добрий чоловік жінці ліпший від матері.

Живуть між собою, як риба з водою.
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає.
Жінка для совіту, теща для привіту,матінка рідна краща всього світу.
Жінка за три угли хату держить, а чоловік за один.
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.
Жіноча робота ніколи не лягає спати.
За доброго мужа жона, як ружа, а за лихого — драба, за рік, за два — баба.
І в лиху годину не кидай дружину.
Красна пава пір’ям, а жінка чоловіком.
Краще жінка сварлива, ніж дурна.
На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
На чужих жінок не задивляйся, а за своєю подивись.
Найлучча спілка — чоловік і жінка!
Нащо й гроші, коли чоловік хороший.
Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї лад
Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.
Не та щаслива, що в батька щаслива, а що в чоловіка.
Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині — димом.
Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом.
Парочка — Мартин та Одарочка!

При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини.
Сметана на голові устоялась би — такий тихий.
У лихої свекрухи і ззаду очі.
У поганого та недоброго чоловіка жінка завжди нерозумна.
Чоловік погрішив, так в людях гріх, а жінка погрішила — додому принесла.
Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
Чужа жінка — лебідонька, а своя — полин гіркий.
Як дід до баби, так баба до діда.
Як люба дружина, то люба й в ряднині.
Яке дибало, таке й здибало.
Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.
Про батьків та дітей

Багато няньок — дитина без носа.
Від лося — лосята, а від свині — поросята.
Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
Восени і курчата курми будуть.
Все купиш, лише тата й мами — ні.
Всяка пташка своє гніздо знає.
Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.
Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
Годуй сина для себе, а дочку — для людей.

Де птахи гніздяться, там видно пташенят.
Де старі вівці, там і ягнята.
Дитина до семи літ правду каже.
Діти — до часу, а онуки — до смерті.
Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!
Добра то дитина: коли спить, то не плаче.
Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.
Добрі діти доброго слова послухають,а лихі — й дрючка не бояться.
Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.
З кривого дерева крива й тінь.
Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт.
Малі діти не дають спати, а великі — дихати.
Не вмів слухать батька, слухай собачої шкури.
Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями.
Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
Син мій, а розум у нього свій.
Чий корінь, того й плід.
Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
Чужий син дурний — сміх, а свій син нерозумний — плач.
Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
Шануй батька-матір, будеш довголітен на землі.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
Яка мама — така сама.
Яке волокно, таке й полотно.
Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
Яке зіллячко, таке й сім’ячко.
Яке коріння — таке й насіння.
Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
Які мамка й татко, таке й дитятко.
Які самі, такі й сини.

Про матір

Дитина плаче, а матері боляче.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.
Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.
Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.
Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
Матір ні купити, ні заслужити.
Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била.
На світі знайдеш усе, крім рідної матері.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Нема того краму, щоб купити маму.
Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
Одна мати вірна порада.
Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.
Сліпе щеня і те до матері лізе.
У дитини заболить пальчик, у матері — серце.
У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Про те, як бути без рідні

Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.
Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.
Зимнє тепло, як мачушине добро, як мачушине добро.
Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
Моя хата — мандрівочка, моя сестриця — в криниці водиця, мої перини — степові травини.
Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.
Нема батька — півсироти, нема матері — сирота повна.
Ніхто не бачить, як сирота плаче.

Українські прислів’я та приказки про сім’ю та родинне життя