В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

В Україні незабаром зможуть отримати географічні зазначення херсонський кавун, гуцульська бринзя і мелітопольська черешня. Як пояснюють у Мінагрополітики, продукти з географічним маркуванням мають унікальні особливості, пов’язані з їх походженням з певного регіону, відображають неповторні традиції, культурну спадщину та історію України.

Така реєстрація стала результатом спільної роботи фахівців Мінагрополітики, Мінекономіки і проекту технічної підтримки ЄС в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Перші українські продукти-візитівки

Кавун може стати новою візитною карткою сонячної Херсонщини. Зокрема сім херсонських організацій увійшли до новоствореної Асоціації виробників херсонського кавуна і першим завданням поставили реєстрацію географічного зазначення для своїх кавунів, повідомила прес-служба проекту “Географічні зазначення в Україні” на сторінці Facebook.

Слідом за баштанниками реєстрацію географічного зазначення для своєї продукції вирішили зробити виробники закарпатського сиру і садівники Мелітополя, які вирощують черешню.

Приміром, продукт гуцульська бриндзя є абсолютно автентичним, оскільки більше ніде не виробляється. А всім відома бринза є зовсім іншим продуктом, схожим хіба що – фонетично, оскільки, це солоний сир, який готується з козячого або коров’ячого молока.

Також розпочався процес реєстрації географічного зазначення походження бренду “Мелітопольська черешня”. Термін реєстрації географічного зазначення походження для мелітопольської черешні може тривати від року до півтора. До співпраці планують залучити широкий загал науковців, виробників, експортерів, представників органів місцевого самоврядування та громадськості.

У майбутньому реєстрація географічного зазначення походження “Мелітопольська черешня” надасть споживачу та виробнику чимало переваг, серед них: гарантування якості і безпечності продукції, уникнення фальсифікації та підробок, покращення організації процесу виробництва, розвиток кооперації, створення нових робочих місць, пізнаваність на внутрішньому ринку і розширення експортних можливостей мелітопольської черешні на ринки Європи та всього світу.

Яка користь від географічного маркування?

Продукти з географічним зазначенням значно вище цінуються в країнах Європи як автентичні і високоякісні. Для виробників це вигідно тим, що така продукція коштує дорожче, а попит на неї значно вище, ніж на звичайну.

Право на географічне зазначення дозволяє його власникам перешкоджати використанню зазначення третіми сторонами, чиї продукти не відповідають необхідним стандартам. Географічне зазначення, подібно знаку для товарів та послуг, несе певне повідомлення покупцеві — воно говорить, що продукт або виріб було виготовлено в особливому місці, і, відповідно, має деякі характеристики, які можуть бути виявлені тільки в цьому місці.

Наприклад, сільськогосподарські продукти зазвичай мають якості, які визначаються місцем їх виробництва і на які впливають конкретні місцеві чинники, такі як клімат і грунт. Приміром, географічне зазначення мають: сир Рокфор, Грузинські вина, Швейцарські годинники, Шампанське, Коньяк.

Для українського споживача продукти з патентованим географічним зазначенням незвичні, вони не беруть це до уваги, тоді як європейський покупець знає, що такий вид продукції – це якість, відсутність підробки, екологічність і відмінний смак. Крім того, таке маркування пов’язане з культурою країни-виробника, традиціями та автентичністю.

В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун