Зимове сонцестояння: Що треба знати про найкоротший день року

У давнину люди святкували цей день як свято Відродження сонця і ще до світанку проводили ритуали на щедрий урожай і достаток загалом.

Попри велике значення, яке надавалося цьому дню, у його науковій природі не всі розбираються навіть у наш час.

Між тим, явище доволі цікаве, передає Depo.ua із посиланням на Vox.com. Пропонуємо кілька фактів про зимове сонцестояння.

1. Тривалість дня і ночі змінюється протягом року через те, що вісь, навколо якої обертається Земля, нахилена.

Цей нахил вчені пов’язують з тим, що мільярди років назад нашу планету «бомбардували» важкі небесні тіла. Від ударів планета «похилилася».

Коли північний кінець земної вісі ближче до Сонця, на північну півкулю потрапляє більше світла — там настає літо, і навпаки.

Під час зимового сонцестояння Сонце знаходиться прямо над Південним тропіком або Тропіком козерогу — однієї з основних паралелей на карті Землі. У п’ятьох містах Бразилії та Австралії, які знаходяться вздовж паралелі, сонячні промені падають чітко вертикально.

Натомість у Північній півкулі кут падіння сонячних променів найбільший, а Сонце на небі максимально низьке.

2. Мешканці Північної півкулі отримають різну кількість сонячного світла

І чим далі від екватора, тим коротшим буде день. Наприклад, для мешканців Аляски він триватиме 3 години 41 хвилину.

Спасибо за просмотр!

В Україні — трохи більше 8 годин.

3. День зимового сонцестояння — не обов’язково найхолодніший

Зазвичай найхолодніші дні настають у січні та лютому.

Причина в тому, що океани поглинають енергію сонця, а віддають її з часом і повільно. Тож між найкоротшим і найхолоднішим днями зазвичай є певний проміжок. Те саме стосується і літнього сонцестояння, коли також є інтервал між найдовшим і найспекотнішим днями (зазвичай у липні чи серпні).

Цей проміжок довший у місцях, де найбільше водойм.

4. Ніч п’ятниці — не найдовша в історії, хоча деякі так думають

З того часу, як на Землі з’явилися океани, швидкість її обертання поступово зменшується через силу тертя припливів. А значить, доба стає довшою. Зокрема, 4,5 млрд років назад наша планета здійснювала один оберт усього за шість годин, 350 млн років назад — 23 години, ну а зараз — 24.

Тут було б логічно стверджувати, що кожного року ніч у добу сонцестояння стає довшою, але усе не так просто. На швидкість обертання Землі діє не один чинник. Наприклад, танення льодовиків, яке почалося 12 тис. років тому, а зараз пришвидшилося через глобальне потепління, навпаки, збільшує цей показник, хоча і на дуже незначну величину. Впливають на неї землетруси, океанічні течії, зміна вітрів.

Тож за даними вчених, найдовша ніч в історії спостерігалася у 1912-му.

Втім, нові рекорди попереду, адже сила тертя припливів все ж таки більша сили, ніж інші фактори у сумі, а значить, доба продовжить збільшуватися.

5. Сонцестояння є і на інших планетах

Вісь усіх планет сонячної системи нахилена, тож сонцестояння, рівнодення та пори року є всюди. Причому якщо нахил земної осі становить 23,5 градусів, осі Меркурія — лише 2,11 градуси, а осі Урана — 98 градусів.

Зимове сонцестояння: Що треба знати про найкоротший день року