Алла Дутковська — перша модельєрка, яка вбрала українських виконавців в етно

«Якби ансамбль у цьому вбранні пройшовся Хрещатиком, то завтра так одягалася б половина киян», — говорив про одяг ВІА «Смерічки» голова журі Республіканського фестивалю Сергій Козак.

Українці Канади намагалися доторкнутися до вбрання, згадувала Софія Ротару про свої концерти разом з ВІА «Червона Рута» у Монреалі. Сукню називали дивом і аплодували як тільки артисти з’являлися на сцені.

Авторкою цих та багатьох інших колекцій була Алла Дутковська.

Весільна сукня максі

Малювати та вишивати модельєрка любила ще у школі. З рідної Вінниці вона переїхала до міста Вижниця (Чернівецька область), щоб навчатися на відділенні моделювання та конструювання одягу місцевого училища.

Студентку захопили краєвиди Карпат, українська мова місцевих жителів, але найбільше — їхнє вбрання. Щодня, не лише на свята, буковинці одягали вишиванки, кептарі (безрукавки) та носили тайстри (торбини). Дівчина спостерігала за ними та робила нотатки.

Архівне фотоКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionВесілля Лева та Алли Дутковських. Весільне плаття «максі» наречена пошила власноруч. 1968 рік

Якось Алла разом з подругою пішли на вечір танців у клуб. Там виступав популярний серед молоді вокально-інструментальний ансамбль (ВІА) «Смерічка». Подруга, що підспівувала в ансамблі, попросила його керівника Лева Дутковського провести Аллу без квитка. Так молоді люди познайомилися, а 27 квітня 1968 року одружилися.

«Звісно наречена мала розкішну весільну сукню, пошиту власноруч. Тоді в моді були міні- і міді-сукні, а в молодої сукня — максі — останній писк моди! Публіка просто не зводила очей!», — згадував Лев Дутковський.

Костюми для зйомок у «Пісня-71», «Пісня-72»

На той час художні колективи, як правило, одягали фабричне вбрання. Ансамбль з амбіціями стати професійним потребував унікального сценічного одягу. На прохання Лева Дутковського, студентка училища створила свої перші колекції, які отримали назви пісень гурту — «Горянка», «Червона рута», «Водограй». Це був перший одяг для виконавців в етностилі.

Зокрема на рукавах та подолі суконь комплекту «Горянка» модельєрка розмістила аплікації з вишивок. Крім того, безрукавки вокалісток нагадували вижницькі кептарики.

Разом з тим виражені лінії крою відповідали останнім запитам моди, а червона сукня солістки кидала виклик часові, адже мала довжину аж до п’ят. До речі, комплект «Горянка» Алла Дутковська створила разом з Василем Зінкевичем, який також навчався у Вижницькому училищі.

ВІА "Смерічка" у костюмах комплекту "Горянка". 1970 рікКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionВІА «Смерічка» у костюмах комплекту «Горянка». 1970 рік

Солісти ВІА «Смерічка» виступили у цих костюмах на сцені телепрограми «Пісня-71». Етностиль для радянської естради був дивиною, але згодом ініціативу підхопили інші відомі гурти — «Песняри», «Сябри», «Кобза».

«У робочих ескізах я чітко визначаю характер майбутньої моделі, особливості крою та декоративного оздоблення. Добираю тканини, прикраси та доповнення, враховую сучасні напрямки моди та національні традиції»,- пояснювала Алла Дутковська.

Як сучасний елемент вбрання комлекту «Водограй» модельєрка використала модне на той час «пончо» (плечовий одяг без рукавів). Але й пончо перегукується з буковинською гуглею, підмітила кандидатка мистецтвознавства Міра Костишина.

Солістів Назарія Яремчука та Василя Зінкевича модельєрка виділила за допомогою шкіряних поясів з металевим карбуванням. У цих костюмах артисти виступили на сцені телепрограм «Пісня-72» та «Алло, ми шукаємо таланти!».

У платтях комплекту «Зачаруй» 1979 року Алла Дутковська поєднала жовто-зелені та оранжево-червоні фарби, а вокалістів одягнула у штани та сорочки білого кольору. Ті сорочки мали різну форму горловнини, що підкреслювало індивідуальність артиста.

ВІА "Смерічка" у костюмах комплекту "Зачаруй". 1979 рікКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionВІА «Смерічка» у костюмах комплекту «Зачаруй». 1979 рік

Різні форми горловини також у костюмах комплекту «Олімпійський». До візерунків, що нагадують про Карпати, авторка додала олімпійський талісман — ведмедиків. У силует тваринки вмонтували лампочки, які під час виступу світилися.

Модельєрка та подруга Софії Ротару

Дипломною роботою Алли Дутковської був «Концертний костюм естрадної співачки». Його відправили на Всесоюзну виставку у Ленінград і відтоді вбрання представляли на різних виставках як зразок стилізованого одягу для професійної сцени. Але радянські меломани його оцінили згодом.

У серпні 1971 року на зйомки українського мюзиклу «Червона рута», що проходили у Яремчі, в останній момент запросили Софію Ротару. У співачки не виявилося костюму і тут Лев Дутковський згадав про дипломну роботу дружини. За вбранням Василь Зінкевич поїхав на таксі до Вижниці. Коли ж артистка приміряла сукню, то виявилося, що вона не потребувала жодної корекції — плаття наче шили спеціально для Софії Ротару, хоча жінки ніколи не бачилися раніше.

ВІА "Смерічка" та Софія Ротару (друга справа) на зйомках фільму "Червона рута". 1971 рікКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionВІА «Смерічка» та Софія Ротару (друга справа) на зйомках фільму «Червона рута». 1971 рік

Гаптована вишиванкою, аплікацією, підвісками сукня з розширеними рукавами та кептариком якнайкраще відповідала характеру артистки та пісні Володимира Івасюка «Червона Рута». Це було перше плаття Софії Ротару як професійної співачки.

Відтоді Алла Дутковська створить більше десяти унікальних костюмів для артистки. Жінки потоваришують, модельєрка часто приїжджала до співачки в Ялту. Разом вони складали образи, підбирали прикраси і тканину майбутніх нарядів.

Це були костюми в етностилі. Так, сукня «Черешневий гай» відображає стрій буковинського килима — зигзагоподібні орнаменти на спідниці нагадують образи карпатських смерек, з ними поєднані ромби на сорочці.

Костюм "Черешневий гай". 1979 рікКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionКостюм «Черешневий гай». 1979 рік

Рок-костюм з орнаментом та візерунками

Модельєрка розробила комплект «Писанка» для виступів Софії Ротару та ВІА «Червона рута» перед українцями Канади у серпні 1983 року.

«У кількох секундах Софія зачарувала слухачів не тільки першими тонами української сучасної пісні «Вперше», але й своєю зовнішньою красою і поставою», повідомляла «Свобода» — газета для українських емігрантів.

Для «Писанки» Алла Дутковська використала народні мотиви різних частин України, створивши збірний образ. Рукава та сукню прикрашали вишиті візерунки. Водночас довга спідниця співачки з широким подолом, глибоке декольте, вузька талія відповідали модерним рисам часу. Вбрання доповнювали декоративні стрічки у волоссі, набір коралових прикрас і металевих пластинок. Заокеанські глядачі були у захваті, наскільки вдало у сценічних костюмах поєднувалося традиційне і нове.

Ескіз костюму для Софії Ротару "Писанка". 1983 рікКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionЕскіз костюму для Софії Ротару «Писанка». 1983 рік

«Мені імпонувало, як вона уважно вивчала мій репертуар. Адже в більшості випадків саме пісня визначає той чи інший образ на сцені. Найкращим костюмом вважаю той, який Алла змоделювала для концерту «Квіти Софії Ротару», що відбувся в Москві у 1991 році», — згадувала артистка.

Програма на честь 20-річного ювілею Софії Ротару складалася з двох частин. Для відділення з піснями буковинських композиторів модельєрка підготувала сукню в етностилі. У ній окремо виділяється блузон, який можна прирівняти до поширених у XXI столітті болеро, вважає дослідниця Ірина Бонтуш. Цей костюм доповнювали рукавички.

Шкіряний костюм в рок-стилі для Софії Ротару. 1991 рікКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionШкіряний костюм в рок-стилі для Софії Ротару. 1991 рік

Для відділення із сучасними пісенями, модельєрка створила костюм у рок-стилі із металевим карбуванням. Але і тут авторка використала орнамент та візерунки — щоправда, не у формі вишивки чи аплікації, а у вигляді камінців.

Найперше педагог, а потім модельєрка

Алла Дутковська з учнями Чернівецької художньої школиКопирайт изображенияЗ АРХІВУ ЛЕВА ДУТКОВСЬКОГО
Image captionАлла Дутковська з учнями Чернівецької художньої школи

Алла Дутковська створювала стилізовані костюми для різних художніх колективів Чернівців.

Але моделювання одягу було її другорядним заняттям — вона понад 25 років пропрацювала викладачем у Чернівецькій художній дитячій школі. Педагог писала статті для церковного дитячого журналу та вела окрему рубрику.

Нині мотиви етностилю наслідують відомі бренди — Chanel, Armani, Jean Paul Gaultie. Українська модельєрка-новаторка робила це ще півстоліття тому, вдало поєднуючи традиційне з модними.

Алла Дутковська — перша модельєрка, яка вбрала українських виконавців в етно