Історія Ужгорода

Місто Ужгород — адміністративний центр Закарпатської області. Розташований у підніжжі Карпат на звивистих берегах річки Уж.

Як свідчать археологічні знахідки, перша людина на території міста оселилася в епоху раннього палеоліту — близько 100 тис. років до н.е.

Ужгород — одне з найдавніших слов’янських міст. Його історія налічує понад 1100 років. Угорський літопис датує підставу Ужгорода 872 роком. Східнослов’янське плем’я білих хорватів засновало свої перші поселення в районі Ужгорода до IX століття, коли Ужгород (Унгвар) перетворився на захищену раннєфеодальну фортецю.

У IX ст. укріплене городище-замок перетворилось в укріплене раннєфеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов’янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем. На заході князівство Лаборца межувало з Великоморавським князівством, а на півдні — з Болгарським царством.

Хроніка другої половини ХІІ ст. згадує, що в кінці IX ст. угорські племена, що прийшли на Закарпаття, знайшли місто з укріпленим замком. Керовані Арпадом, вони перейшли Карпати, розбили військо полулегендарного слов’янського князя Ужгорода на ім’я Лаборець, після чого оволоділи містом. Існує навіть теорія про те, що сама назва «Угорщина» (Hungary) походить від угорського імені Ужгорода — Унгвар.

У XI—XII ст. Ужгород перебував у володінні угорських королів, а в 1290 р. перейшов у власність багатого феодала Амодея. У 1241 році місто спалили татари Батия.

Нове місто (Унгуйвар) — Новий Ужгород за наказом угорського короля Бейли IV в 1248 р. будують на новому місці, у сучасному мікрорайоні горян. Тут збудували нову фортецю і біля неї церкву. На початку XIV століття Ужгород на чолі з Або Амадеєм та Петром Петуні надавав тривалий опір новому угорському королю Карлу Роберту із династії Анжу.

В 1318 р. в Ужгороді почалося 360-літнє правління італійських аристократів Другетів.

Род Другетов, які були призвані венгерським королем. Філіп Другет збудував новий замок, який зберігся до наших днів. З 1430 року Ужгород отримав ряд привілей від корони і став іменуватися «Привілейоване місто Ужгород». Рід Другетів тримав у своїх руках місто протягом 369 років — до 1691 року.

У 1514 р. під час повстання під керівництвом Дердя Дожі місто було повністю зруйновано. Після поразки угорців у битві з турками в 1526 р. біля Могача Угорське королівство було розділено на три частини: Трансільванське князівство, Центральна Угорщина під владою турків,

Західна та Північна Угорщина під владою австрійських Габсбургів. Ужгород на тривалий час став ареною міжусобних воєн. У 1538 р. Ужгород відійшов від Трансільванії, а вже в 1540 р. його зайняли австрійські війська. У 1564 р. місто знову було атаковано трансильванськими військами.

У 1631 р. в місті було 10 вулиць, головна з яких — Замкова — була обладнана по обидві сторони, 206 селянських дворів, 32 дворянських маєтка. Загальна кількість мешканців міста становила 1200 чоловік.

Графи Другети зміцнили роль міста як економічного і торгівельного центру. У цей час відбулися такі події, як перебудова замку, будівництво нових церков, винних підвалів. Збереглася «Печатка міста Ужгорода. 1675 рік», на якій зображений герб міста: щит з двома виноградним лозами, а на них три листки і два грони винограду, що вказувало на основне заняття його мешканців. У 1646 р. в місті була підписана унія, яка стала початком заснування уніатської церкви у Закарпатті.

У XVI—XVII століттях Ужгород, який став після битви при Мохачі крайнім східним форпостом Габсбургської Австрії на кордоні з Трансільванією. У 1646 році була проголошена Ужгородська унія, що дала початок греко-католицизму в Закарпатті. Ужгород став ареною протистояння православ’я, католицизму і протестантизму. У цей період місто було втягнуте в релігійну боротьбу між Реформатською Трансільванією та католицькою Австрією.

Читай продолжение на следующей странице

Історія Ужгорода