На Хмельниччині під час реставрації фортеці натрапили на сенсаційну знахідку

На об’єктах Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» на Хмельниччині тривають реставраційні роботи, які розпочалися декілька років тому. Про це повідомляє сайт “Є”.

Як зазначає директор заповідника Олег Погорілець, на реставрації палацу Сенявських-Чарторийських (XVI-XIX століття) вже повністю закінчили курс протиаварійних та консерваційних робіт і готують об’єкт до музеєфікації. А також розпочали роботи на надзвичайно цікавих об’єктах як в архітектурному, так і в історичному контекстах – вежі, барбакані, і бастіон, який є окрасою фортеці. Кажуть, ці об’єкти найбільш давні на території фортеці – від укріплень часів Київської Русі – до замку Литовського періоду та становлення фортеці у XV-XVI столітті. Тут надзвичайно багато перебудов і саме ці об’єкти найменш дослідженні.

Таємниці історії

Зокрема, в середині вежі археологи вже провели розчищення завалів на глибину понад 10 метрів. Але досі, скажімо, не з’ясованим залишається питання, як в цей бастіон заходили чи спускалися, важко зрозуміти, як були влаштовані сходи вниз. Окрім того, що основне завдання, яке ставлять перед собою науковці, – це дослідження архітектурної складової вежі та барбакану, попутньо, під час розкопок, натрапляють і на цікаві знахідки.

«Розчищаємо ділянки, засипані в середині ХІХ століття сміттям. Тут знаходимо багато цікавого. Дістаємо биту кераміку: горщики, миски, чашки, пательні, також пічні кахлі. Є і надзвичайно цікаві екземпляри. Наприклад, натрапили на цілу пляшку кінця ХІХ – початку ХХ століття від гірчиці. На ній є царський герб, який свідчить, що виробник був офіційним постачальником царського двору, а також зазначене його прізвище. Трапляються пляшки з-під вина початку ХІХ століття, ще з гутного, не фабричного скла. Є також фарфор. На таких знахідках часто трапляються клейма, за якими можна визначити, хто виробник. В подальшому будемо намагатися таких посуд по частинках реставрувати», – розповідає Антон Барановський, науковий співробітник сектору археології заповідника.

Олег Погорілець, директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», каже, що за минулий рік виконали практично усі заплановані роботи, на які освоїли 10 мільйонів гривень, виділених з обласного бюджету (загалом на реставрацію потрібно 63 мільйони гривень). Зокрема, вдалося врятувати від руйнування замковий міст, який веде до фортеці.

«Провели гідроізоляцію, зміцнили всі несучі конструкції. Але найголовніше – відтворили історичну реальність. Забрали чотири метри мосту, закладеного в ХІХ столітті, і зараз робимо конструкцію, яка імітуватиме той перекидний міст, який тут був з найдавніших часів аж до ХІХ століття. Відтак, відвідувачі матимуть можливість побачити як раніше був організований в’їзд до фортеці. В процесі розкопок тут також виявили конструкцію більш давнього періоду», – розповідає Олег Погорілець.

Готують до музеєфікації

Також протягом минулого року на реставрації палацу Сенявських-Чарторийських вже повністю закінчили курс протиаварійних та консерваційних робіт. Зробили дах, усі перекриття і наразі приступають до етапу підготовки об’єкта до музеєфікації.

«Це означає, що кожну з кімнат цього палацу підготуємо до того, щоб розташувати там музейні експозиції, які розповідатимуть про історію фортеці, тих людей, які тут мешкали чи свого часу перебували тимчасово: від князів Коріатовичів – до Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Тадеуша Костюшка, Павла Скоропадського…», – зазначає директор заповідника.

Одне з найбільших відкриттів

Окрім того, з кінця минулого року уже готують для подальших реставраційних робіт надзвичайно цікаві об’єкти як в архітектурному, так і в історичному планах – вежу донджон, барбакан і бастіон, який є окрасою фортеці. Наразі тут продовжуються протиаварійні та консерваційні роботи.

Олег Погорілець додає, що вже цього року тут натрапили на сенсаційну знахідку.

«Саме на цих об’єктах, де зараз працюють археологи, цього року ми уже зробили одне з найбільших відкриттів – віднайшли східний рів давньоруського Межибожа – тієї фортеці, яка згадується ще в 1146 році. А ось археологічні знахідки свідчать, що ще й наприкінці ХІ століття ця фортеця вже існувала. Вона була дерев’яною, мала свої укріплення. За різними версіями науковців тоді в давньоруський час могли також вже використовуватися і кам’яні конструкції. Саме це ми й хочемо перевірити, досліджуючи територію», – зазначає Олег Погорілець.

В заповіднику кажуть, що для відвідування та тимчасових експозицій відкриють палац вже в цьому сезоні.

«Розпочнемо акцію «Палац відкритий на реставрацію». Це означатиме, що реставраційні роботи продовжуються, але вже є місця, де можемо приймати відвідувачів і розказати їм про історію фортеці та про те, що там зробимо в майбутньому», – каже Олег Погорілець.

Загалом, у 2019 році фортеця прийняла понад 54 тисячі туристів.

«Ми вважаємо, що це мало, – каже директор заповідника. – Часто організаційно ми не можемо прийняти більше, ніж хотілося б. Але щороку зароджуємо нові фестивалі, які дають нам змогу залучити більше відвідувачів. Тож сподіваємося, що у 2020-у ми приймемо понад 60 тисяч. Але мета – мінімум 100 тисяч туристів у рік».

На Хмельниччині під час реставрації фортеці натрапили на сенсаційну знахідку