Святополк Ізяславич


Руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1093–1113). Князь полоцький (1070—1071), новгородський (1078—1088) і турівський (1088—1093). Син Ізяслава Ярославовича, онук Ярослава Мудрого. Після отримання київського престолу був змушений відбивати майже щорічні напади половців. У 1103—1111 роках разом із Володимиром Мономахом провів низку переможних походів в Половецькій землі. Провів Любецький (1097) і Витечівський з’їзди (1100), які вгамували протиріччя між руськими князями. Був непопулярнийм серед киян. Після його смерті спалахнуло Київське повстання, яке приборкав Володимир Мономах.

Святополк Ізяславич